Осіннє Поділля-2011 (частина 2)
Oct. 26th, 2011 01:51 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png)
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png)
дивиться також:
Осіннє Поділля-2011 (частина 1)
Останні два дні знову провів на Поділлі. Вперше в житті був у ролі екскурсовода: показував подільську осінь групі з 30 діточок з гімназії. Не знаю, що краще – подорожувати самому чи з кимось. З одного боку приємно ділити радість мандрівки з іншими, особливо з дітьми, які дивляться на речі іншими очима. А з іншого – самому можна значно більше подивитися. Так чи інакше, діти задоволені, я так само :)

Пройшло всього тиждень з минулої подорожі осіннім Поділлям. За тиждень подільська осінь змінилася: з тих дерев, що стояли жовтими, вже опали листя, інші – пожовтіли, а деякі так само стоять зелені. Ах, продовжити б мандрівку ще наступного тижня!
Першою була Теребовля. Сюди я відправився з ранку електричкою з Тернополя, до якого щойно приїхав поїздом з Дніпропетровська. Осінню Теребовлю я бачив вперше в житті. Вона ще прекрасніша за весінню.

Замок Балабана (докладніше про нього можна почитати тут):

Монастир кармелітів і ратуша (докладніше тут):

В Теребовлі мене підібрав автобус з групою дітей і ми поїхали в Кривче.

Збулася моя давня мрія: я нарешті попав в печеру Кришталева:

Осінній замок Контських в Кривче (докладніше про нього тут):

Це – не Карпати, це – Поділля:

В Хотин прибули вже під вечір. Фортеця неперевершена в будь-яку пору року!


Останні хвилини дня:

Заночували на турбазі «Поділля» поблизу каньйону Смотрича на Руських Фільварках. Зранку, поки всі спали, я пішов досліджувати (напевне, десятий раз в житті) ранковий Кам’янець, який ще лежав в тумані:

Фортеця, що ще не прокинулася:

Каньйон Смотрича з новопланівського мосту з Гончарською баштою майже не змінився за тиждень:

Дахи Польської брами та Польські Фільварки на задньому плані:

Каньйон і Водяна башта Кам’янецької фортеці:

Південно-західний бік каньйону:

Передмістя Карвасари з дерев’яною Хрестовоздвиженською церквою:

Над осінню – башта на броді та католицький фасад міста:

Осінньому Кам’янцю я, напевне, присвячу окрему статтю найближчими днями. А нам треба було повертатися додому. Їхали найкрасивішими місцями Тернопілля.
Скала-над-Збручем:

Замок в Скалі через лобове скло автобуса:

Подільська Швейцарія – Лосяч (про Лосяч дивимося тут):

Костел в Лосячі:

Осіннє Поділля-2011 (частина 1)
Останні два дні знову провів на Поділлі. Вперше в житті був у ролі екскурсовода: показував подільську осінь групі з 30 діточок з гімназії. Не знаю, що краще – подорожувати самому чи з кимось. З одного боку приємно ділити радість мандрівки з іншими, особливо з дітьми, які дивляться на речі іншими очима. А з іншого – самому можна значно більше подивитися. Так чи інакше, діти задоволені, я так само :)

Пройшло всього тиждень з минулої подорожі осіннім Поділлям. За тиждень подільська осінь змінилася: з тих дерев, що стояли жовтими, вже опали листя, інші – пожовтіли, а деякі так само стоять зелені. Ах, продовжити б мандрівку ще наступного тижня!
Першою була Теребовля. Сюди я відправився з ранку електричкою з Тернополя, до якого щойно приїхав поїздом з Дніпропетровська. Осінню Теребовлю я бачив вперше в житті. Вона ще прекрасніша за весінню.

Замок Балабана (докладніше про нього можна почитати тут):

Монастир кармелітів і ратуша (докладніше тут):

В Теребовлі мене підібрав автобус з групою дітей і ми поїхали в Кривче.

Збулася моя давня мрія: я нарешті попав в печеру Кришталева:

Осінній замок Контських в Кривче (докладніше про нього тут):

Це – не Карпати, це – Поділля:

В Хотин прибули вже під вечір. Фортеця неперевершена в будь-яку пору року!


Останні хвилини дня:

Заночували на турбазі «Поділля» поблизу каньйону Смотрича на Руських Фільварках. Зранку, поки всі спали, я пішов досліджувати (напевне, десятий раз в житті) ранковий Кам’янець, який ще лежав в тумані:

Фортеця, що ще не прокинулася:

Каньйон Смотрича з новопланівського мосту з Гончарською баштою майже не змінився за тиждень:

Дахи Польської брами та Польські Фільварки на задньому плані:

Каньйон і Водяна башта Кам’янецької фортеці:

Південно-західний бік каньйону:

Передмістя Карвасари з дерев’яною Хрестовоздвиженською церквою:

Над осінню – башта на броді та католицький фасад міста:

Осінньому Кам’янцю я, напевне, присвячу окрему статтю найближчими днями. А нам треба було повертатися додому. Їхали найкрасивішими місцями Тернопілля.
Скала-над-Збручем:

Замок в Скалі через лобове скло автобуса:

Подільська Швейцарія – Лосяч (про Лосяч дивимося тут):

Костел в Лосячі:
