[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Вінницький стріт-арт, ч. 5
Як ви думаєте, що може бути кращим від намальованого котика? Правильно, намальований 3D Чеширський котик.

Дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Вінницький стріт-арт, ч. 4
І кожен рік мені здається, що я побачив і зібрав усі існуючі картини у Вінниці. І кожного разу я помиляюсь.

Дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Тульчин золотистий
На тлі не особо популярної серед туристів Вінничини Тульчин можна назвати відносно відомим. Саме тут знаходиться найбільший палац України, зведений в кінці 18 ст. для родини Потоцьких. Розповідь про палац залишимо на десерт, а спочатку прогуляємось містом, яке цікаве саме по собі, а для мене стало приємним завершенням сезону-2016.

Читати і дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Дуже гарне село з негарною назвою
За переказами, колись тут водилось так багато кліщів, що хоч ховайся. З часом вони вивелись до середньостатистичного рівня, та назва так і прижилась. Але ну їх, тих паразитів. Як же тут в біса гарно!

Кліщів )

[identity profile] neo7777vitaha.livejournal.com
 Мурафа згадується у 1432 р. в зв'язку з битвою, яка відбулася 30 листопада недалеко під Копистинем між Ф.Острозьким та Вінцентієм з Шамотул і Яном Менжиком з Домброви.
Свого часу Мурафа належала Радзивіллам, Язловецьким, Белжецьким, пізніше Тишкевичам, від них перейшла до Потоцьких.
Під час Хмельниччини якийсь час місто було під контролем повстанців.
комплекс )
[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Погребище – місто лебедів
Огляд небагатого на архітектурні пам’ятки (але все одно цікавого) Погребища для мене почався з прогулянки понад річкою. Чому б ні? Це ж живописна Рось, одна з колисок східного слов’янства. Та ще й тут справді чимало цих прекрасних птахів.

Читати і дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Круподеринці
Як ви думаєте, що могло б пов’язувати Цусімську битву, незалежність Болгарії та Зелений Клин? Правильно – село в дикій подільській глушині.

Читати і дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Борівка
Старовинні містечка і села, які мають по кілька сотень років віку, майже завжди можуть чимось здивувати. Навіть якщо час, війни і революції безслідно знищили найвідоміші їх принади. Усе одно, блукаючи їхніми вуличками, можна раптом наскочити на щось особливе.

У Борівці це, по-перше, цукровий завод. Але не тільки він.

Читати і дивитись далі )

[identity profile] neo7777vitaha.livejournal.com
  Сюди з Калинівки ходять автобуси.І з Вінниці також і ще можливо звідкись їдуть,але це вже питання до диспетчера на АС.. Від Калинівки сюди їхати 10грн.,от так я виразився,в стилі одиного відомого філолога і творця глибокофілософських фраз: "не в кілометрах відстань вимірюється,-дві години,50 кілометрів потрібно їхати дві години..".Отож,від Калинівки до Гущинців їхати потрібно на 10грн.,а час і кілометраж-другорядне.Поїхали!

Гущинці )
[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Чечельник і Вербка


Чечельник – найбільш віддалений від Вінниці районний центр, що так чи інакше позначається на специфіці його життя. Зокрема, автобуси звідси ходять зовсім нечасто. І так як волею-неволею в моєму розпорядженні було десь 6 годин, заодно прогулявся в сусіднє село Вербка. Туди я і рушив прямо з автостанції, знімаючи по дорозі закинуту промзону, усохлі русла і інший пост-апокаліпсис.
Читати і дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Стара і Нова Прилуки
Свого часу Прилука була єдиним селом, більше того – містом, більше того – одним з найстаріших в Україні (перша згадка в Іпатіївському літописі за 1146 рік). Нинішні Стара і Нова Прилуки усе одно збиті докупи, і оглядати їх краще в комплексі. У кожному селі є по палацу (при чому один із них – справжня архітектурна перлина) і ще багато всього цікавого.

Читати і дивитись далі )

[identity profile] in-vin.livejournal.com
Більшість вінничан навіть не чуло про Сабарівське городище, тож зовсім не дивно, що про нього немає ані слова в туристичних путівниках. А між тим це пам'ятка археології національного значення! І як це так сталось, що історичне надбання загальнодержавного рівня виявилось нікому не відомим?

Насправді, все дуже просто: стародавні вали густо заросли грабовим лісом, тож городище може зацікавити хіба що спеціалістів, а для пересічних людей це всього-навсього горбочки поміж дерев. 345 днів на рік ця місцина видається чи не найнуднішою в околиці... Зате кожної весни городище стає справжнісіньким квітучим раєм. Тут розквітають мільйони підсніжників!

Тож пропоную сумістити приємне з корисним та прогулятися скіфськими валами в той час, коли тут буяють першоцвіти.
53 кадри підсніжників на городищі )
[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Брутальне містечко Турбів
Турбів відноситься до Липовецького району Вінницької області, але з самої Вінниці сюди добиратись ближче і простіше, ніж з райцентру. Назва селища походить від імені кочового племені турпіїв, але погодьтесь, є в ній щось таке, турбінно-промислово-заводське.

І як не дивно, зміст відповідає такій трактовці назви – велику частину Турбова займають промислові об’єкти, як діючі, так і закинуті, які чудно контрастують з неймовірно гарною тутешньою природою. Тому не дивно, що першим, що я тут зняв, був живописний затоплений кар’єр на тлі одного із заводів.

Читати і дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Прогулянка до психушки
Що може бути кращим, ніж пройтися пішки погожого літнього чи зимового дня до психіатричної лікарні? Ні, серйозно, це дуже круто, якщо ви у Вінниці, а поруч Південний Буг. Просто спускаємось вулицею Скалецького від відомого у місті ринку «Урожай». Вулиця поступово стає все вужчою та глухішою, і з усе більшим спуском вниз. І ось, нарешті, – річка.


А далі рушаємо берегом Бугу, як і скрізь, чарівного, тільки місцями засраного. Ми ж у місті…
Ходімо! )

[identity profile] in-vin.livejournal.com
Історіями про привидів, які живуть в старовинних монастирях, зараз нікого не здивуєш. А от щоб привидом був сам монастир — це щось новеньке!


Я бачив цей монастир на власні очі. Більш того, я навіть його сфотографував, але в мережі немає жодних документальних доказів його існування! Невідомо, коли й ким він був збудований та як називався. Він, неначе та Нессі, на хвильку грайливо виринув із золотих хвиль пшеничного моря та знов розчинився у небутті...

Read more... )
[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Вінниця вранішня, безлюдна і прекрасна
Чим, з-поміж усього іншого, ще хороший червень, так це ранніми світанками. Людей о 6 ранку на вулицях майже немає, і на місто можна подивитись зовсім по-новому. Що я одного разу й зробив, проїхавшись вінницьким центром.
1.JPG
Читати і дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Вінницький стріт-арт, ч. 3
Продовжую огляд місцевого настінного мистецтва з того ж місця, де закінчив минулого разу – з Вишеньки. На виїзді на Барське шосе є довга суцільна стіна, а отже, вона не могла просто так лишитись незайманою.
1.JPG
Дивитись далі )

[identity profile] v1snyk.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Вінницький стріт-арт, ч. 2
Час собі йде, а з ним назбиралась і нова порція вуличних творінь.

Почну з картин з багатьом відомими мультяшними персонажами в районі Хмельницького шосе.
1.JPG
Дивитись далі )

[identity profile] nastya-paw.livejournal.com
Оригинал взят у [livejournal.com profile] nastya_paw в Красивая и благородная Печёра

После пасмурных и дождливых недель, наконец, выдался достаточно сухой денек, изредка он даже солнышком радовал. Но, если погода - барышня переменчивая, то мы до нельзя постоянны и снова отправились в путь. Нас ждала деревня Печёра Винницкой области.
Мы поехали кратчайшим путем: Белая Церковь-Сквира-Ильинцы-Печёра. Дорога вполне неплохая: машин мало, откровенных ям нет.

Вокруг поля, пустыри и снова поля - красотища!

Кое-где встречаются отрезки с брусчаткой.

От села Снежная и до Плискова - самый убитый участок дороги, но и тут ехать можно.

В общем, через 3,5 часа мы были уже на месте.
Здешними землями владели многие знатные особы: магнат Збаражский, господарь Молдавского княжества Дука и даже сын Богдана Хмельницкого - Юрий. А последними хозяевами были Потоцкие. И главной местной достопримечательностью нынче считается их семейный мавзолей.

Он был построен знаменитым Владиславом Городецким через год после окончания строительства известного многим Дома с Химерами в Киеве. Архитектор был другом семьи и явно постарался на славу.
1

2

Резная, богато украшенная усыпальница прекрасна и сегодня.
1

2

3

У самого фундамента, слева от входа, имеется скромная табличка, увековечившая имена построивших монумент.

Сейчас местная католическая община использует ее в качестве костела.

Склеп окружен парком, который нынче находится на территории местной больницы. Вы все и без меня понимаете, что у государственных учреждений в нашей стране нет никакой возможности поддерживать такие объекты в надлежащем состоянии.
1

2

Когда-то на территории парка находилась усадьба, но она была разрушена до основания и на ее месте построено здание больницы.
1

2

Но самое чудесное, как оказалось, ждало нас на окраине деревни. И это прекрасная река Южный Буг. Она и раньше многократно радовала нас незабываемыми видами, окрестности Печёры - не исключение.
1

2

Берега реки скалисты и широки, я бы даже сказала раскидисты. На одной из скал возвышается церковь Рождества Богородицы.

А на другом берегу - невероятных размеров старая мельница.

Ее здание тоже возводилось во времена Потоцких. Для ее функционирования был прорыт канал.

А уже на нем создана дамба, которая и нынче завораживает своей мощью.
1

2

Должна признаться, что мельница - слишком простое слово для сооружения в Печере. Это целый комплекс из зданий, обеспечивающих работы по помолу зерновых.
1

2

Через дамбу построен широкий деревянный мост.

Здания явно переживали пожар и сегодня пустуют.

Но и в этом, не лучшем состоянии, чувствуется отношение строителей. Оно просматривается в кованых элементах на балконах и фасаде основного здания.
1

2

Лестница прикреплена не просто, а под четким углом и невероятно ровно.

Даже гвозди в деревянных балках бывших перекрытий расположены на одинаковом расстоянии друг от друга. Такое впечатление, что их под линейку забивали.

Дорожки вымощены, обрамлены по краям и извиваются от здания к зданию.
1

2

Однозначно понятно, насколько глубочайшим уважением были преисполнены сердца тех, кто строил комплекс. Это настолько воодушевляет, просто невероятно! Как же круто, когда люди любят то, что делают, когда они уважают себя и тех, кто будет причастен к их жизни, к их творениям! Этого невозможно не заметить! К таким людям ходят годами, им нельзя изменить … никогда!
[identity profile] zalgalina.livejournal.com

Я давно мечтала попасть сюда. Манила к себе личность скульптора и философа Алексея Михайловича Алёшкина. Хотелось поближе познакомиться с его женой - скульптором и художницей Людмилой Викторовной Алёшкиной (Сафо). По предыдущим встречам  в Буше, я знала, насколько это неординарные личности, но попасть в Букатинку, где они живут уже около 40 лет, мне никак не удавалось. И вот - свершилось!

Село Букатинка, Чернивецкого района, Винницкой области Украины  находится в 15 км от села Буши, где я остановилась.
Read more... )

Profile

ua_travels: (Default)
Україна. Збірка мандрівок.

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
1011121314 1516
17181920212223
24252627282930

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Page Summary

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 11th, 2025 10:58 pm
Powered by Dreamwidth Studios