[identity profile] liveandy.livejournal.com posting in [community profile] ua_travels

Я не великий цінитель курортів, але Генічеськ приваблював простотою райцентру і наявністю залізничної станції, яка у випадку западла з автобусами була запасним варіантом потрапити до міста.
День вильоту, станція Миронівка Південно-Західної залізниці. Вздовж перону, обставленого сумками на коліщатах і клітчатими торбами, повільно сунеться поїзд номер 146 Київ - Сімферополь. Пасажири на платформі, піднявши високо голови, нервово рахують вагони, шукаючи очима номер вказаний у квитку. Поїзд зупиняється, заходжу до вагону і вмощуюсь на своє місце. Через 14 годин прибуття на станцію Новоолексіївка, котра і являється відправною точкою на Генічеськ. Ближче до опівночі спека у вагоні поступово спадає, через відчинене на три пальці вікно у вагон просочується насичене смердючими запахами феросплавів прохолодне повітря, чути метушню на вокзалі в Кривому Розі, чути як голос з динаміків оголошує відправлення мого поїзда, сон бере своє і наступного разу прокидаюсь вже вранці, за вікном сухий степ і пожовкла трава - ми на Херсонщині.




Близько восьмої ранку прибуваємо до Новоолексіївки. Село Новоолексіївка, разом з одноіменною залізничною станцією, можна сміливо вважати віддаленим анклавом Генічеська. Це найближча до міста залізнична станція, де зупиняються пасажирські поїзди. Саме в Новоолексіївці відбувається перша зустріч відпочиваючих з теплим берегом Азовського моря.



Станція знаходиться на відстані близько 12-ти кілометрів від міста, тому на платформі поїзд зустрічає зграя таксистів, які готові відвезти вас не тільки в Генічеськ, а й в будь-яку точку всесвіту. В принципі, якщо не кидатися на першого ліпшого таксиста, то ціни в них не такі то й страшні. Таксисти кучкуються на зупинці зразу за залізничним вокзалом, тут же можна зловити попутку, водіїв яких навіть не потрібно вломувати відвезти вас до міста. Машина зупиняється сама, через відчинене водійське вікно висовується голова і кричить - "Кому в город?!" Крім того між Новоолексіївкою і Генічеськом приблизно раз на годину курсуються автобуси, якими можна без проблем доїхати в центр міста до автовокзалу.



Рідкий гість на просторах між Новоолексієвкою і Генічеськом - приміська електричка, персональна зупиночна платформа для якої обладнана за вокзалом, поруч з автобусною зупинкою і стоянкою таксистів. Відправляється електричка як правило або з Дніпропетровська або із Запоріжжя і в цьому є свої плюси, в спекотні літні дні, при відсутності квитків на пасажирські поїзди, електричкою можна без проблем доїхати до теплого узбережжя Азовського моря.



Запасний транспортний засіб, який повинен був врятувати мене від форс-мажору, виявився не надійним - ранкова електричка на Генічеськ по вівторках і середах не їздить. Зате варіант поїздки попуткою виявився більш чим надійним, не пройшло й 10-ти хвилин, як я вже їхав в невеликому мікроавтобусі до Генічеська, водій якого за скромну плату забрав з автобусної зупинки всіх бажаючих доїхати до міста.

За спиною залишається Новоолексіївка, а спереду через лобове скло видніється рівна як струна дорога на Генічеськ. Про те, що їдемо в потрібному напрямку сигналізує стела, встановлена в далекому 1978-му році в честь непохитної дружби трудящих Генічеського району, Плавського району Російської федерації і Махарадзевського району Грузинської соціалістичної республіки.



Мухою долітаємо до міста. На розв'язці перед Генічеськом скидаємо швидкість - праворуч дорога на Арабатську стрілку. Саме сюди влітку поспішають більшість відпочиваючих - полежати на теплому піску, перейти вбрід туди й назад Утлюкський лиман, покормити собою вночі комарів і просто відпочити в затишних садибах і пансіонатах, які розкинулись вздовж всього узбережжя Арабатської стрілки, котра тягнеться на сотню кілометрів через Азовське море аж до Кримського півострова.



Поруч знаходиться залізничний вокзал, котрий працює в більш чим лінивому режимі - приймає дві пари електричок на день і то тільки в літні місяці. Я завжди досить лояльно відношусь до того, де розташовуються в містах залізничні вокзали, але в Генічеську вокзал знаходиться в такій дірці, що не кожен відпочиваючий з торбами буде йти звідси до міста. Але, незважаючи на свою віддаленість від міста, залізничний вокзал все ж таки має свої плюси. Повз вокзал проїжджають приміські автобуси Новоолексіївка - Генічеськ, якими можна запросто доїхати до міста, не далеко від вокзалу знаходиться поворот на Арабатську стрілку - безсумнівно це плюс якщо їхати на Арабатку на таксі, поїздка з міста може обійтися дорожче. Ну і саме головне - на вокзалі працює каса попереднього продажу квитків і для того щоб купити квиток на поїзд не потрібно пертися в Новоолексіївку.



Далі, ближче до міста, знаходиться так званий старий залізничний вокзал. Після будівництва нового вокзалу електрички сюди не їздять, час від часу по зарощих травою рейках їздять вантажні состави.



Поруч знаходиться старий залізничний міст, по якому тягнулась залізнична гілка на Арабатську стрілку до піщаного кар'єру. Зараз на мосту можна зустріти тільки рибаків і любителів пострибати вниз головою.



Водій попутки, котрий підвозив мене до міста, закинув мене точнісінько в центр Генічеська - до автовокзалу і розташованого навколо нього міського базару. Генічеський базар - це активне середовище, яке підігрівають приїжджі відпочиваючі і продавці, котрі викладаються на повну, забезпечуючи гостей міста продуктами харчування, промисловими товарами і звичайно сувенірами. На Арабаткі овочі і фрукти трохи дорожчі ніж в Генічеську, тому багато хто їздить сюди закупитися продуктами і заодно прогулятися містом.



Поруч з базаром, в скверику по проспекту Миру, та й в інших місцях скупчення людей, стоять точки по прийму заявок на різноманітні розважальні заходи. Великі рекламні плакати рекламують екскурсії до Криму, в Асканію-Нову, а також купання в життєдайній грязюці і поїздки до місцевого цілющого джерела, розташованого на Арабатській стрілці.



Центрова вулиця Генічеська - широкий проспект Миру, який без перебільшення протягнувся через все місто, з півдня на північ.



Місто в основному забудоване одноповерховими будинками. Навіть в центрі, на проспекті Миру, повно одноповерхової забудови, яка чудово вписується в спокійну курортну атмосферу міста.



Відома архітектурна пам'ятка Генічеська - арка Калімбета. Збудована на початку XX століття місцевим купцем.



Походивши вулицями Генічеська, можна запросто знайти ще не одну арку. Деякі з них вже давно замуровані, а деякі до цього часу виконують функцію в'їздних воріт.





Ще один арковий в'їзд - на територію Генічеського медичного училища, розташованого в самісінькому центрі, на проспекті Миру. Поруч з училищем одна з найстаріших будівель міста - приміщення колишнього Петербурзького міжнародного комерційного банку.





Історична частина міста частково розтягнулась вздовж сучасної вулиці Леніна, котра разом з проспектом Миру складає кістяк міста і тягнеться на захід через все місто, ледве не до Новоолексіївки.





Деякі з цих будинків можна побачити на старих фотографіях початку XX століття. Двигун торгівлі відчутно змінив архітектурний стиль Генічеська початку минулого століття, скрізь повно різнокольорової реклами, але все одно в місті залишився якийсь свій шарм, який мабуть нікому не вдасться звідси вимести.

Оригінальний текст з продовженням...
Оригинальный текст с продолжением...


This account has disabled anonymous posting.
If you don't have an account you can create one now.
HTML doesn't work in the subject.
More info about formatting

Profile

ua_travels: (Default)
Україна. Збірка мандрівок.

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
1011121314 1516
17181920212223
24252627282930

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 1st, 2025 12:26 am
Powered by Dreamwidth Studios