Скала-над-Збручем

[andy-travelua.livejournal.com]

Перші укріплення в Скалі виникли ще в ранньослов’янські часи і являли собою дерев’яно-земляне городище. Дерев’яний замок, скоріш за все, був спалений татаро-монголами. На його місці у 1370-х роках князі Коріатовичі, які володіли Поділлям з 1331 року, збудували кам’яну фортецю. В той час Скала-над-Збручем наряду з Кам’янцем, Червоногрудом, Бакотою та Брацлавом вважалася одним з найбільших і найкраще укріплених міст Поділля. Наприкінці XIV подільські землі перейшли до князі Вітовта, а у 1443 – у власність польського короля. У 1498 році король Ян Ольбрахт на 15 років звільнив мешканців міста від податків. Цей привілей для міщан було подовжено ще на 10 років у 1510 році.

У 1515 році польський король Сигізмунд І віддав місто «у довічне користування» кам’янецькому старості Станіславу Лянцкоронському (1465 – 1535), а вже наступного року замок в Скалі був спалений татарам. Лянцкоронський розпочинає його відбудову за рахунок міщан, яких на 2 роки звільнили від податків. 1518 року Сигізмунд І надав Скалі-над-Збручем Магдебурзьке право, а з ним і дозвіл на щорічний ярмарок на свято Вознесіння Господнього та щотижневі торги по вівторках. В той час місто стало центром Скальського староства і незабаром отримує свою печатку із зображенням замку (1531 рік).
 

( Читати і дивитися далі )