![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png)
Сьогодні в нас на черзі Борщів - районний центр найбагатшого на архітектурні і природні пам'ятки району Тернопілля. Цілком логічно, що майже усі, хто вперше чує про Борщів, асоціює його назву зі традиційним українським першим блюдом. І дійсно, одна з легенд розповідає про те, як мешканці міста в часи татарських набігів втопили татарина в казані з борщем. Та скоріш за все, назва поселення походить від трави «борщівник», листя і стеблі якої як приправу вживають до багатьох блюд: зелених борщів, юшок, щів, салатів тощо.

За часів Київської Русі на місці Борщова існувало давньоруське укріплене городище. А перша писемна згадка про поселення відноситься до 1456 року. Тоді містом володіли шляхтичі Дудинські. Наприкінці XVI – початку XVII століть Борщів перебував у власності магнатів Єжи і Марцина Дидинських, а згодом належало Костянтинові Золотніцькому. Магдебурзьке право і власний герб Борщів отримав у 1629 році.
( Читати і дивитися далі )

За часів Київської Русі на місці Борщова існувало давньоруське укріплене городище. А перша писемна згадка про поселення відноситься до 1456 року. Тоді містом володіли шляхтичі Дудинські. Наприкінці XVI – початку XVII століть Борщів перебував у власності магнатів Єжи і Марцина Дидинських, а згодом належало Костянтинові Золотніцькому. Магдебурзьке право і власний герб Борщів отримав у 1629 році.
( Читати і дивитися далі )