Согласно архивным данным, в 1706 в селе Шкаровка был построено и освящено Свято-Духовскую церковь. Это была единственная на всю Киевскую губернию двухкупольная церковь, которая просуществовала до середины XVIII в. В 1756 г.. Вместо нее была построена трьохкупольна деревянная церковь. Во времена Киевской Руси здесь существовал монастырь с подземными пещерами, а также была загородная резиденция Юрьевского епископов XI-XIII вв. Шкаровский приход имел достаточно широкую географию. Так, ежегодно из Шкаровского храма направлялись средства на украшение величайшей святыни православного мира - Гроба Господня в Иерусалиме. Интересно, что в Шкаровке в 1910-1917 гг. Служил о. Григорий, который не только правил в церкви, но был еще и директором школы.
----------
Згідно з архівними даними, у 1706 р. в селі Шкарівка було збудовано та освячено Свято-Духівську церкву. Це була єдина на всю Київську губернію двокупольна церква, яка проіснувала до середини XVIII ст. У 1756 р. замість неї була збудована трьохкупольна дерев'яна церква.
За часів Київської Русі тут існував монастир з підземними печерами, а також була заміська резиденція Юр'ївських єпископів ХІ-ХІІІ ст.
Шкарівська парафія мала досить широку географію. Так, щороку з Шкарівського храму надсилались кошти на прикрашення найбільшої святині православного світу — Гробу Господнього в Єрусалимі. Цікаво, що в Шкарівці в 1910—1917 рр. служив о. Григорій, який не тільки правив у церкві, але був ще й директором школи.
В годы советской власти началось преследование тех крестьян, которые посещали церковь. Священникам запрещали проводить обряды и таинства. Приходские священники менялись по несколько в год. В 1930 г. церковь была разграблена, с нее сняли колокола.
В 1932 г. была разрушена колокольня и часть церкви. Из этих материалов были построены два колхозных амбара, а в храме было запрещено проводить богослужения. Помещение церкви было приспособлено под склад.
Храм вновь был открыт для богослужения только в 1945 году.
----------
У роки радянської влади почалося переслідування тих селян, які відвідували церкву. Священикам забороняли проводити обряди і таїнства. Парафіяльні священики змінювалися по кілька на рік. У 1930 р. церква була розграбована, з неї зняли дзвони.
У 1932 р. була зруйнована дзвіниця і частина церкви. Із цих матеріалів було побудовано дві колгоспні комори, а в храмі було заборонено проводити богослужіння. Приміщення церкви було пристосовано під складські приміщення.
Храм знову був відкритий для богослужіння лише в 1945 році.ну как то так =))