Піп Іван Мармароський.

[slood.livejournal.com]

07-10 лютого 2014 р.
Не дивлячись на виїзд з Києва, потягом на Франик в будній день, квитки спромоглися взяти лише на потяг, котрий о 9-й годині з Києва.
Далі маршрутка до Ясінів, там десь півтори години очікування (дякуємо Юрку за обід!), й закидка до Ділового на транзитній маршрутці - ікарусі "Чернівці - Мукачево".

Про заставу 8)
два роки тому ходили взимку також - нікого і нічого ) ні перепусток, ні дозволів, ні прикордонників )
Наразі, при огляді буса прикордонником в Діловому - відразу питання, чи давали запит на оформлення дозволу....
так давали...добре, я зателефоную на заставу, вас зустрінуть :?
запит дійсно давали ) тому витративши ще хвилин двадцять на заставі - перепустка була у нас в кармані
та наказ кожного дня ес-ем-ес-ити воякам ))
Туди-сюди, а з Ділового в напрямку гір стартували о четвертій вечора...
Тільки село залишилося позаду, дивимося - стоїть )) лушпиння від бубочок аж до колін )) мабуть з ранку стояв )
здрастьє ) кто - куда - откуда ))) з Києва, та невже...в такий час, а ви в гори...ай-яя-яяя )))
дозвіл є на перебування в прикордонній зоні? покажіть будь ласка...
ну нарешті начебто все...все всім показали, розповіли, палиці в руки й погнали )
три години активного трекінгу й дісталися до місця нашої колишньої ночівлі з попереднього разу...
в принципі можна були йти до колиби, але на вулиці легкий мінус, зорі, дрова, стіл, пляшка )) тож на цьому й порішили....
багаття, каша, палатки - все було супер...



з ранку прокинулися не дуже рано, знову розпалили багаття, сніданок...на маршрут вийшли близько десятої години...
з декількома зупинками, траверсом, до колиби, що під горою дібралися за 8 годин...
враховуючи, що піч була ще теплою, її звільнили якраз перед нами...поки все по плану )
до речі, в колибі був залишений порядок та дрова, забігаючи вперед, скажу, що й ми сміття забрали з собою,
колибу вимели, дров для наступної групи заготовили )
погода наверху була вітряна, Піп, Берлебашка, Петрос - всі вершини в хмарах...снігу внизу не було совсім, трохи вище є,
але практично можна йти без гамашів, снігу мало....













В неділю, прокинувшись в теплій колибі, поснідали й пішли на Попа...















погода була все такою ж - вітер та хмари...чим ближче до вершини, тим вітер посилювався, видимість іноді була практично нульовою...
підіймалися обережно, щоб не вскочити на карниз....
на гору піднялися майже всліпу, впершись лобами в тур ))



дуже сильний вітер і видимість метрів 5-7...ось так нас зустріла Гора )
хвилин 15 туснули, фото, українізація Чубератора (стрічка - то вже наших рук діло) й додому в колибу )





Берлебашка (зліва) та Петрос Мармароський (праворуч)



декілька оглядових фото...













полонина Лисича...



підйом з колиби, до речі, зайняв 2 години...
біля колиби нормально, вітер терпимий й відмінна видимість...))
далі почали хазяйнувати ) напиляли дров, знайшли потічок на полонині Лисича (бо топити сніг, як це ми робили - довга справа)
потім вже в селі, нам сказали, що десь біля самої колиби є струмок, але ми його не знайшли ))
а десь з години 5 вечора, вітер раптом вщух й хмарки повтікали )
всі Карпати були як на долоні )

на підтвердження - нічна Берлебашка ))



екстрена нарада ) що робить і куди бігти )
вирішуємо, по бажанню хто хоче - йде зараз на штурм Берлебашки, а завтра приблизно о четвертій ранку, по темному, повторно піднімаємося на Піп Іван, з метою зустріти там ранок...
на цьому й порішили...на Берлебашку не пішли...полінувалися ) хоч зараз і жалію ) вийшов молодий місяць, зорі - гори були просто фантастично красивими в цьому природному освітлені...
а далі знову не так сталося, як гадалося )
прокинувшись біля третьої ранку - далі свого носа знову нічого не видно....
в горах йшла справжня зимова заметіль ) сніговою ковдрою вкривалося все навкруги )
тому вирішивши, що й так гріх жалкуватися, пішли додивлятися сновидіння )
а зранку в Пн - сніданок, прибирання колиби й прощання з Мармаросами ((
вниз спускалися напрямки, по стежці через полонину Лисичу...



через 2 години стрімкого спуску, були на місці першої ночівлі, а ще через 3 години на трасі в Діловому...









далі - Рахів - Франківськ - Десятка - Київ - офіс ((
в цілому, підбиваючи підсумки, начебто все супер...компанія, сходження, величаві Мармароси...
але ж так хотілося побачити, що там за панорами відкриваються з зимового Піп Івана Мармароського ))
хоча враховуючи, що перший раз взагалі не дійшли (снігу по шию)), другого разу все ж дійшли...
а краєвиди - то мабуть на третій раз вже ))
тож до зустрічі Піп Іван )