![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
andy-travelua.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
ua_travelsЗамок у Підгірцях поряд з іншими відомими замками в Олеську і Золочеві, входять до замків так званої "Золотої підкови Львівщини". Як правило, туристичні фірми зі Львова возять туристів в саме ці три замки, хоча на теренах Львівщини є й не менш цікаві: Свірж, Жовква, Старе Село. Проте, саме Підгорецький замок - мій найулюбленіший. Як дістатися сюди громадським транспортом - не знаю. Думаю, це важко. Найкращий варіант - то, мабуть, пішки з Олеська.
Крім замку Конєцпольських в Підгірцях є італійський і французький парки, шикарний костел Св. Йосифа, бароковий заїзд, Василіянський монастир, городище Плісненськ. Майте на увазі, що якщо ви приїдете сюди з екскурсією, навряд чи ви побачите навіть половини з того всього.
Замок у Підгірцях є найдовершенішим витвором палацової архітектури XVII ст. в Україні, який знаменує еволюцію магнатських резиденцій від суворих оборонних замків до розкішних палаців, відкритих у довкілля.
Замок розташований на високому плато, що домінує над долиною, до якої він обернений парковим фасадом, і є важливою архітектурною домінантою в краєвиді.
Мурований замок споруджено в 1635-1640 рр. на місці давніших укріплень коштом і на замовлення власника Підгірців - великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського за проектом французького військового інженера Г.Л. де Боплана. Будівельними роботами керував італійський архітектор Андреа дель Аква. Замок є центром великого архітектурного ансамблю, до складу якого входять парк з парковими спорудами XVII-XVIII ст., костел св.Йосипа 1766 р., гетьманський заїзд початку XVIII ст. Належить до поширеного в Європі у XVII ст. типу оборонних палаців з поєднанням італійської та голландської фортифікаційних систем. Взірцем слугував французький палац Шато Неф у Сен-Жермені.
Замок зазнав руйнувань у 1648-1651 рр., 1672 та 1688 рр. У 1728-1779 рр. його відбудовано з надбудовою 3-го поверху палацового корпусу. Після цього в замку було зібрано цінну колекцію творів мистецтва. Реставрацію замку здійснено 1865 р. У 1953 р. замок повністю згорів. Через три роки, у 1956 р. його відремонтовано, проведено внутрішнє перепланування. З 1997 р. замок передано Львівській картинній галереї й розпочато реставрацію.
Замок - симетричний щодо поздовжньої осі всього ансамблю, квадратний у плані, з чотирма наріжними бастіонами та внутрішнім двором. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри.
Північний бік займає палац, а з інших боків - каземати оборонних стін, приміщення яких використовувалися для господарських і, частково, житлових та оборонних потреб. Куртини стін і фаси бастіонів облицьовані каменем.
Плоскі перекриття казематів утворюють терасу, обгороджену балюстрадою.
На рогах бастіонів влаштовано вишукані навісні башти - кавальєри. По периметру замок оточує широкий сухий рів з контрескарпом.
Палац - прямокутний у плані, з наріжними квадратними й центральним гранчастим ризалітами. Первісно - двоповерховий з триповерховими ризалітами, нині - триповерховий. Розпланування анфіладне, з дворядним компонуванням залів.
Фасад палацу з боку замкового двору акцентують симетрично розташовані прямі тримаршові відкриті сходи, що ведуть до бічних аркових лоджій, які є найвиразнішими пластичними акцентами південного фасаду.
Архітектура вирішена в перехідних стильових формах від Ренесансу до бароко із застосуванням наріжних рустів, ордерних пілястр, наличників і пишних порталів. В інтер’єрі зберігся лише декор палацової каплиці та кілька окремих порталів і камінів з білого мармуру.
Наріжні ризаліти палацу увінчані наметовими верхами з ковніром та перехватами й люкарнами, а також скульптурними зображеннями Атласа й Атланта.
Алея французького парку, що розташований на схід від замку, приведе до костелу Св.Йосифа:
Костел св. Йосифа збудований у формі барокової у ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки під керівництвом архітектора Кароля Романуса. З 1861 року костел є парафіяльним храмом.
Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Жозефа (Юзефа, Йозефа) Лебласа.
З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках.
До комплексу замку входить заїзд, побудований у XVIII столітті в стилі бароко. Він цегляний, прямокутний в плані, одноповерховий з мансардою, покритий двосхилим дахом із заломом. Північний і південний фасади оформлені шестиколонними портиками і увінчані розвиненими барочними фронтонами.
Крім замку Конєцпольських в Підгірцях є італійський і французький парки, шикарний костел Св. Йосифа, бароковий заїзд, Василіянський монастир, городище Плісненськ. Майте на увазі, що якщо ви приїдете сюди з екскурсією, навряд чи ви побачите навіть половини з того всього.
Замок у Підгірцях є найдовершенішим витвором палацової архітектури XVII ст. в Україні, який знаменує еволюцію магнатських резиденцій від суворих оборонних замків до розкішних палаців, відкритих у довкілля.
Замок розташований на високому плато, що домінує над долиною, до якої він обернений парковим фасадом, і є важливою архітектурною домінантою в краєвиді.
Мурований замок споруджено в 1635-1640 рр. на місці давніших укріплень коштом і на замовлення власника Підгірців - великого коронного гетьмана Станіслава Конецпольського за проектом французького військового інженера Г.Л. де Боплана. Будівельними роботами керував італійський архітектор Андреа дель Аква. Замок є центром великого архітектурного ансамблю, до складу якого входять парк з парковими спорудами XVII-XVIII ст., костел св.Йосипа 1766 р., гетьманський заїзд початку XVIII ст. Належить до поширеного в Європі у XVII ст. типу оборонних палаців з поєднанням італійської та голландської фортифікаційних систем. Взірцем слугував французький палац Шато Неф у Сен-Жермені.
Замок зазнав руйнувань у 1648-1651 рр., 1672 та 1688 рр. У 1728-1779 рр. його відбудовано з надбудовою 3-го поверху палацового корпусу. Після цього в замку було зібрано цінну колекцію творів мистецтва. Реставрацію замку здійснено 1865 р. У 1953 р. замок повністю згорів. Через три роки, у 1956 р. його відремонтовано, проведено внутрішнє перепланування. З 1997 р. замок передано Львівській картинній галереї й розпочато реставрацію.
Замок - симетричний щодо поздовжньої осі всього ансамблю, квадратний у плані, з чотирма наріжними бастіонами та внутрішнім двором. Вістря бастіонів увінчують витесані з каменя-пісковику витончені сторожові вежі-кавальєри.
Північний бік займає палац, а з інших боків - каземати оборонних стін, приміщення яких використовувалися для господарських і, частково, житлових та оборонних потреб. Куртини стін і фаси бастіонів облицьовані каменем.
Плоскі перекриття казематів утворюють терасу, обгороджену балюстрадою.
На рогах бастіонів влаштовано вишукані навісні башти - кавальєри. По периметру замок оточує широкий сухий рів з контрескарпом.
Палац - прямокутний у плані, з наріжними квадратними й центральним гранчастим ризалітами. Первісно - двоповерховий з триповерховими ризалітами, нині - триповерховий. Розпланування анфіладне, з дворядним компонуванням залів.
Фасад палацу з боку замкового двору акцентують симетрично розташовані прямі тримаршові відкриті сходи, що ведуть до бічних аркових лоджій, які є найвиразнішими пластичними акцентами південного фасаду.
Архітектура вирішена в перехідних стильових формах від Ренесансу до бароко із застосуванням наріжних рустів, ордерних пілястр, наличників і пишних порталів. В інтер’єрі зберігся лише декор палацової каплиці та кілька окремих порталів і камінів з білого мармуру.
Наріжні ризаліти палацу увінчані наметовими верхами з ковніром та перехватами й люкарнами, а також скульптурними зображеннями Атласа й Атланта.
Алея французького парку, що розташований на схід від замку, приведе до костелу Св.Йосифа:
Костел св. Йосифа збудований у формі барокової у ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця. Будівництво тривало з 1752 по 1766 роки під керівництвом архітектора Кароля Романуса. З 1861 року костел є парафіяльним храмом.
Головний фасад будівлі прикрашений портиком з 14 колон коринфського ордера. Також тут були встановлені 8 скульптур святих роботи Себастьяна Фесінгера і Жозефа (Юзефа, Йозефа) Лебласа.
З боків 300-метрової алеї стоять скульптури з XVIII століття святого Йосипа і Богоматері з маленьким Ісусом на руках.
До комплексу замку входить заїзд, побудований у XVIII столітті в стилі бароко. Він цегляний, прямокутний в плані, одноповерховий з мансардою, покритий двосхилим дахом із заломом. Північний і південний фасади оформлені шестиколонними портиками і увінчані розвиненими барочними фронтонами.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}