ua_travels | Ніхто не забутий,ніщо не забуте...

Перебуваючи одного чудового осіннього дня у Львові,в голові зародилась думка-а чому б не відвідати чогось цікавенького,а так як час нам це дозволяв,вирішили-Шевченківський гай,-ось достойна "жертва" нашої фотомандрівочки.На ньому і зупинились.
Запрошую з нами.

Для початку-з чим ми маємо справу.
Шевченківський гай,він же-Музей народної архітектури і побуту-етно-парк(скансен)-другий за розміром подібний обєкт в Україні.Знаходиться на пн-сх. частині міста Лева,на території ландшафтного парку "Знесіння",а докладніше-вул.Чернеча Гора,1
Дата створення музею-1971р.,ідея належала українському вченому І.Свєнціцькому(явно польська фамілія)))

І трохи про експозицію(взято з Вікіпедії,прошу не судити)

Експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі обєднані в 54 садиби. В Музеї функціоную 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею знаходиться близько 20 тисяч предметів щоденного побуту і ужиткового мистецтва.
Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона — це міні-село, що складається з 15 — 20 пам'яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і «Львівщина».
А тепер запрошую до прогулянкипо території.
Спочатку представимо релігійні споруди,церкви тобто,а їх на території музею-шість.

1)Церква св.Параскеви(1822р)-з с.Стоянів,Радехівського р-ну Львівщини.Сектор Львівщина.
У плані споруда складається із трьох квадратів, розташованих по осі зі сходу на захід. Кожний зруб завершується дещо витягнутим вгору верхом, увінчаним глухим ліхтарем з маківкою. У нижній частині церква оперезана піддашшям на кронштейнах, стіни під якими перекриті гонтом.

У південно-західній частині церковного подвір’я відновлено дзвіницю. Вона триярусна, квадратна в плані, завершена пірамідальним дахом. Два нижні яруси зрубні, третій – каркасний. На висоті другого ярусу дзвіниця оперезана піддашшям, а зверху, як і сама церква, покрита гонтом.

сутінки дають свій мінус-ефект(( але заходяче сонце створює неймовірну красу всередині-пробиваючись променями через маленькі червоні віконця.Вреження що церква освічується магічним червонуватим світлом..або палає зсередини..

вхід

2)Михайлівська церква(1863р)з с.Тисовець,Скаолівського р-ну Львівщина.Сектор "Бойківщина"
У плані споруда має три наближених до квадрата зруби. Ці зруби перекриті трьома верхами, в яких застосований т. зв. прийом «заломів» з тією особливістю, що верхи тут утворені чотиригранним зрубом і зрізаною пірамідою. Повторюючись кілька разів із поступовим зменшенням, ширини заломи утворюють ритмічну уступчастіть верху, надаючи його обрису м’якості і стрункості. Неповторного колориту споруді додає і гонтове перекриття даху.

звичайно ж,з дзвіницею-в основі якої лежить квадратний зруб, що на нього покладено восьмигранник з відповідним пірамідальним завершенням. На нижньому поверсі дзвіниці розташовані наскрізні двері, через які люди потрапляли на церковне подвір’я.

3)Миколаївська церква(1763р),с.Кривки,Турківський р-он,Львівщина.Сектор "Бойківщина".
Конструктивно Кривківська церква складається із трьох зрубів різної величини, приставлених один до одного. Кожний зруб перекритий верхом з кількома заломами-ярусами. Перехід від зрубу до перекриттів досягається накладанням восьмерика, на який ставиться зрізана піраміда, а далі, зменшуючись у розмірі, ця конструкція повторюється у кожному перекритті. На останніх ярусах зведено восьмигранні шоломоподібні верхи, що немовби виростають з нього.

Вважається "родзинкою"музею

Саме цей експонат і започаткував сучасний музей архітектури та побуту

Двір церкви оточений дерев'яною огорожею з різьбленою брамою. Миколаївська церква в плані складається з трьох частин, має квадратні зруби нефа, апсиди й бабинець.
Являється пам'ятником національного і європейського значення

4)Церква св.Володимира і Ольги(1992р).Зразком для побудови являвся храм з с.Котань(Польща)

огорожена своєрідним тином з дашком,поруч-дзвіниця

5)Троїцька церква(1774р)Клокучка,околиця Чернівців,перенесена до музею у 1967-у р.Сектор "Буковина"
Своїм силуетом церква нагадує звичайну хату. У плані вона тризрубна, із трьома верхами, ретельно захованими під одним дахом. Винос даху тут значно більший, ніж в інших подібних храмах: у такий спосіб майстри-будівничі намагались захисти зруб від вологи. Середній зруб, відповідно ширший і вищий від бокових, перекритий восьмикутним верхом з двома заломами. Над бабинцем зруб має чотиригранний верх у вигляді зрізаної піраміди, а вівтар в свою чергу перекритий пірамідальним дахом.
Церква має двоє вхідних дверей, причому головним вважається вхід з боку південного фасаду. У південних та північних стінах центрального зрубу прорізані спарені вікна, західний і східний зруби мають натомість по одному вікну. Перехід від бабинця в церкву зроблений у формі фігурного вирізу.

Поряд із церквою стоїть дзвіниця, що має форму двох чотиригранних призм, покладених одна на одну і обшитих дошками. А тому вона більше нагадує двоповерхову оборонну вежу.

6)Миколаївська церква(1773р),с.Соколів,Бучацький р-он,Тернопільська обл.
На превеликий жаль її ми не побачили і замість неї викладу фото каплиці з с.Ялинкувате Сколівського р-ну Львівської обл. (д.п.XIX ст.)

З святинями усе.
Докладна інформація була взята з http://risu.org.ua/ua/relig_tourism/religious_region/25054/ ,автору-спасибі.
Наступні експонати:
Цікава криниця з надбудовою

Хата з с.Либохора.Сектор "Бойківщина"

Вітряк(поч.20ст.)с.Ширівці.Сектор "Буковина".

Садиба(сер.19ст)с.Пилипець.Сектор "Бойківщина".

бачимо в якому вона стані...дуже шкода,занепадає ...

В аварійному стані знаходиться не один обєкт..

Тішить те,що хоч дещо "латають":

Садиба (поч.20ст.)с,Бережонка.Сектор "Буковина".

На відміну від вищестоячих відвідувачів,цей-не заступає експонатів)))

Оригінальні вулики вражають

Курник на території однієї з садиб

Взагалі,любителям етно-атмосфери просто таки необхідно відвідати це місце

ще декілька хатин

Мушу сказати,що хоча музей і працює до 21год(так заявлено),та об 17.00-17.30 працівники вже закривають усі "двірі",крім вхідних.одним словом-інтерєром вас вже не потішать..