ua_travels | Сокаль-місто над Бугом

Приблизно 1396 року литовський князь Ягайло, котрий став польським королем, дарує Белзьку землю, своїй сестрі Олександрі, котра вийшла заміж за мазовецького князя Зимовита. Згодом цей же Зимовит, видає привілей, у котрому згадує Сокаль. У ньому записано, що 15 серпня 1411 року Зимовит, князь мазовецький, дає Миколі Шерерові війтівство в Буську на праві магдебурзькім. З дня видання цього привілею й починали літочислення Сокаля. (http://www.sokal.lviv.ua/history-i_vashkiv_ii.html).
Щоправда звучать і інші дати- "1411", "1377"рр,-саме 1377р. офіційно визнаний і міською радою(місто святкувало свою річницю згідно з цим роком заснування.

Таємниця не лише в році заснування,а й у виникненні назви міста-за однією з версій,назва Сокаля походить від слова «сокіл», бо водилися тут тоді ці птахи,за іншою ж-назва Сокаля тюркського походження й пов’язана з половецьким князем Сокалом, що означає «бородач», «достойник».
У 1424р Сокалеві надається магдебурзьке право.

Сокальська ратуша

За свідченнями документів, уже на початку XVI ст. в Сокалі існувала ратуша. Проте давня ратуша не збереглась і нині невідомо, як вона виглядала.

Сучасна ратуша побудована на початку XX ст. Вона розташована у центрі міста, на колишньому Ринку (тепер — площа Січових Стрільців). Будівля одноповерхова, у плані прямокутна, видовжена. Вхід до ратуші прикрашає портик з чотирма квадратними у плані колонами, на які опирається фронтон. Одноманітні лінії даху дещо зм'якшуються слуховими вікнами, (з тильного боку будівлі таких вікон немає). Посередині будівлі здіймається порівняно невисока оригінальна ратушна вежа з годинником-курантами на чотири циферблати(діаметром понад 1 м). Завершує ратушну вежу ажурна сигнатурка.

Вежа і дах ратуші, покрита брунатною металочерепицею. Як видно з міжвоєнних світлин,теперішня ратуша має приблизно такий же вигляд як і після Першої світової війни.
Над входом-герб міста з гордим соколом:
Нині ратуша використовується за своїм прямим призначенням- тут розташована міська рада Сокаля.

Церква святих Петра і Павла

Церква Святих Петра і Павла(18ст)-головний міський храм,розміщений в центральній частині міста.Зведена церква за кошти прихожан і за допомогою о.В.Левицькогоу 1904-09рр.по проекту В.Нагорного,у стилі французького класицизму

( за основу покладено взірець храму у Марселі). Мурована, тренована, з великою банею на круглому барабані. Класицистичний ордерний портик чільного фасаду по сторонах фланкують циліндричні у верхній частині вежі , завершені подібними меншими банями.

Скульптури апостолів Петра і Павла в нішах на чільному фасаді (виконав скульптор Григорій Кузневич у 1904-1909 рр)

По другій світовій війні церква весь час чинна.

Церква Святого Миколи

На даний час,церква св.Миколая вважається найстарішою церквою в Сокалі.Та,за даними,найстаріша церква в місті — Пресвятої Богородиці була збудована в давньому Сокалі на лівому березі ріки Бугу і була знищена під час татарського наскоку у 1519 р. Після перенесення міста на правий берег тут збудовано нову церкву того ж храму, яка згоріла під час пожежі міста у 1821 р.Поруч з нею і була споруджена, на початку XVI ст. мурована церква св. Миколи. Обидві, обведені спільним муром, творили монастирський комплекс.

Церква ця горіла в 1613 і 1671 рр., але була відбудована у 1694р.Під час обнови 1853 — 1877- наново розмальована, встановлений новий іконостас. У 1927 р. проведена чергова віднова споруди. Ушкоджена під час другої світової війни та замкнена по її закінченні.
Реставрована з максимальним відновленням первісного вигляду за проектом архітектів Ігоря Старосольського та Валентини Пашиної у 1971 —1975 рр. і перетворена на міський краєзнавчий музей.

Церква тридільна, з еліпсоїдними вівтарними апсидами (північна перебудована на прямокутну), первісно мала три бані над кожним об`ємом і дві менші над апсидами (над північною не збереглась).Церква являлась спорудою оборонного типу- товщина стін сягає 2,4 метри.Є пам`яткою української архітектури доби Ренесансу. З1989р- знову служить громаді.(http://www.sokal.lviv.ua/library-khramy_sokalshchyny__338.html)

Синагога

Синагога збудована у 1762році (в роки Другої світової війни загинули всі євреї Сокаля, тому на місці їх дільниці зараз парк).

Тобто,синагога знаходиться в міському парку,що,на жаль не дає їй права на "спокійне існування",-всередині,вибачте,срач ,мусор і...одним словом щось середнє між смітником і туалетом...

Сама синагога квадратної форми,дах відсутній

Всередині ще місцями збереглась ліпнина,яку заступають гілки ростучих там кущів та дерев:

Модерністський костел.

Модерністський костел розташований у центрі міста.Почали будувати його ще у 1939р,та через початок Другої світової війни,а потім-прихід "совєтів",а потім-брак коштів,а потім...одним словом -довший час споруда використовувалася не за призначенням (магазин,склад), що і спостерігається надалі.

Така собі своєрідна візитівочка

Церква Св. Архангела Михаїла

Храм будували у 1778 - 1835 рр. на місці старої дерев'яної церкви. У 1904 році провели реставрацію церкви, розписали інтер’єр, добудували присінок, і за 4 роки провели зовнішні роботи по відновленні стану храму.

Будинок позичкової каси

А точніше-колишній будинок позичкової каси(1905р),а зараз- районне відділення Держказначейства:

Досить симпатична споруда,як для мене,оформлення чимось нагадує стиль Потоцьких(палац Потоцьких у Червонограді та Львові),незнаю,чомусь нагадав...

На вході -Золотий Ключик,-призначений для сучасних Буратін,-будьте обережні!))

Ще декілька будівель,які привернули увагу:
Комплекс лікарні(кін.19ст)

Школа-інтернат(вчительська семінарія 19ст)

Центр соц.служби для молоді+будинок культури(вілла поч.20ст)

цікавий особнячок

навчальний заклад

тут зрозуміло-народний дім

Сокальська районна бібліотека ім. В Бобинського(1945р)

Сокальська гімназія(1906р)

Мала академія наук учнівської молоді

Житлові будиночки-бараки

і звичайно ж головна ізюминка на околиці Сокаля -в с.Жвирка-монастир отців-бернардинів

Архітектурний комплекс монастиря в цілому складався з костелу Богородиці, дзвіниці, келій та оборонних мурів.

Точніше такий вигляд він мав ще донедавна,а вже з березня цього року памятка фактично знищена після пожежі,і її теперішній стан ви можете побачити тут