Світанок на морі...

[neo7777vitaha.livejournal.com]

Хто не бачив сходу і заходу сонця,той втратив половину свого життя... Це таки правда,в цей час сонце,небо,хмари,-особливі,вони зачаровують,вони дивують,вони вражають..
А що може бути кращим за схід-захід?Хіба що світанок чи надвечіря на озері або морі...

Світанок... Особливий час,коли ранкові сутінки пробивають перші несміливі промінці..небо рожевіє,червоніє,набирає відтінку-скоро над горизонтом випливе жовто-гаряче або червоне коло-Сонце.

Несміливо та лагідно пестячи ніжними промінцями лице,руки,очі..На це величезне коло можна дивитись сміливо-це не полудневий пекельний яскраво-біло-гарячий шар,на який і не глянеш.Ранкове сонце інакше-воно саме ще сонне,величезне,окутане хмаринками немов ковдрою,направляє свої промінці на всі боки-розвідати та "прощупати" територію..Все гаразд,можна підійматись вище..

По воді прокладає золотистий місток-до самісінького берега,немов запрошуючи: "Давай,не вагайся,в тебе є лічені хвилини для цієї прогулянки!" .Боязко ступати на цей примарний небесний килим.Тривожу воду рукою- і долоня набирає позолоти,зачерпнув пригоршу-а може вдасться принести додому частинку Сонця?

Ранкове море притихло,слухаючи як його пестять ніжні промінці,ковзаючи по водній поверхні немов грайливі пальчики по тілу...Море слухає..

А тим часом навколо все потроху набирає барв.Спочатку з відтінком рожево-червоного,потім жовто-червоного,згодом жовтого...Схід сонця це таки ціле дійство.

Хмари на небі також міняють забарвлення: набравши по периметру жовто-золотого,всередині від цього вони стають ще темнішими.

Вдалині повільно рухаються кораблі.Немов якісь примари,темні,мовчазні і недосяжні.Ніби стадо величезних нічних хижаків,що повертаються з полювання-тікають побачивши світло..Фантазія малює в голові різноманітні картинки..

Під легесенький плюскіт води об камені споглядаю зачаровано вдалечінь,ніби дитя,яке вперше побачило ЩОСЬ,дивлюсь як сходить Сонце... Скільки ж неймовірної краси,такої природньої і водночас надзвичайної не бачить людина через свою повсякденну метушню,буденні справи,сон..

Ми не помічаємо того,що діється навколо.У нас свої буденні справи,проблеми,клопоти.А природа живе своїм життям,-їй байдуже хто переможе на виборах-у неї період цвітіння каштанів,їй байдуже курс долара-у неї буяння трав,їй не до революцій та піару-вона справжня,вона вічна,вона всюди...

Кольори навколо стають все більш натуральними-жовтуватий відтінок пропадає по мірі підіймання сонечка над горизонтом.Новий день народжується у нас на очах.

Крики чайок допомагають ранковим променям розганяти нічні сутінки,заганяючи їх під камені,робиваючи в повітрі на дрібні шматочки,витісняючи звідусіль...Перемога беззаперечна.

Вода,холодна після ночі,чекає коли її наситять гарячі сонячні посланці.Ближче до вечора море найтепліше.Акумулюючи накопичене за день тепло воно запрошує в свої обійми,ніжно лиже хвильками пальці на ногах,немов вірне цуценя,запрошуючи до гри...

На березі появились перші рибалки(як і ми),мружачись розмотують снасті.Починають день... Світає в Криму раніше ніж у нас,на Заході,та й заходить сонечко раніше.

Світає,край неба палає... А над морем біла чайка новий день стрічає..

І так кожного ранку,невтомне Сонечко сходить,щоб дарувати нам увесь день тепло і світло,радість і надію,сходить красиво,неповторно,виконуючи цей небесний ритуал сотні,тисячі років..

І кожного разу,дивлячись на захід сонця,подумки промовляєш: "Надобраніч сонечко,повертайся завтра,ти нам потрібне..."

І воно повертається!

Comments

[in999na.livejournal.com]

класно. аж на ностальгію за морем пробило)

[neo7777vitaha.livejournal.com]

Спс! ах ностальжі,ностальжі...)

[romi4d.livejournal.com]

Прекрасні фото! Дивлячись на них згадується відома цитата з чудового фільму "Достучаться до небес" - "Пойми, на небесах только и говорят, что о море. Как оно бесконечно прекрасно… О закате, который они видели… О том, как солнце, погружаясь в волны, стало алым как кровь. И почувствовали, что море впитало энергию светила в себя, и солнце было укрощено, и огонь уже догорал в глубине. А ты?.. Что ты им скажешь? Ведь ты ни разу не был на море...."

[neo7777vitaha.livejournal.com]

Дякую.А цитата хороша..

[monah-s.livejournal.com]

Я неодноразово мав радість созєрцати і схід і захід.
справді, це одне з найпрекраснішого що може побачити людина в житті. воно створює всередині особливі відчуття і глибину світобачення.

[neo7777vitaha.livejournal.com]

+ підтримую. Шкода лишень що світанок так рано,а захід все якось пропускається за браком часу...

[monah-s.livejournal.com]

та да. якось воно так.