[identity profile] v1snyk.livejournal.com posting in [community profile] ua_travels
Оригинал взят у [livejournal.com profile] v1snyk в Шляхами Золотого Поділля
Назвою замітки стала чесно запозичена назва екскурсії, влаштованої відомим вінницьким турклубом. Так як цього разу я їздив не дикуном, а на мікроавтобусі з групою, за один день познайомився аж з чотирма цікавими місцями Хмельницької області.

І перший у черзі Летичів та місцевий санктуарій.
1.JPG

Санктуарій – щось на зразок православної лаври. Перший дерев’яний костел тут збудували у 1430 році, у 1606 – мурований храм. Зараз тут живуть монахи із дуже оптимістичним настоятелем, діє костел Успіння Пресвятої Діви Марії.
2.JPG

На внутрішньому дворику – пам’ятник Івану Павлу ІІ.
3.JPG

Периметр санктуарію співпадає зі стінами Летичівського замку, збудованого в 1362 році литовцями. Збереглась одна вежа.
4.JPG

За стіною стоїть пам’ятник Устиму Кармелюку, зведений ще радянською владою, яка використовувала його образ борця проти панства.
5.JPG

Друга зупинка – Меджибіж. Місцевий замок, пам’ятка архітектури 16 століття, мав неформальну назву «Білий лебідь», за кольором стін.
6.JPG

Зараз знаходиться у досить плачевному стані. Частина реконструйована, там знаходяться музеї і технічні приміщення.
7.JPG

8.JPG

Національний одяг і все таке.
9.JPG

Ікона, яка попала якось на баланс музею, і тому не може бути повернута в церкву.
10.JPG

Музей голодомору, який більше опирається на емоційне сприйняття, ніж факти. Як неважко здогадатись, з’явився він за часів Ющенка. «Пасічник» був останнім на даний момент президентом, при якому замок отримував державні кошти, тому його й досі тут згадують теплим словом.
11.JPG

Замкова церква Святого Миколая, яка за свою історію побувала і костелом, і мечеттю. Тепер це храм Київського патріархату.
12.JPG

Дальня від входу сторона замку, де був палац (станом на липень 2015 року) лежала в руїнах.
13.JPG

14.JPG

Одна із стін обвалилась зовсім недавно – 31 грудня 2014 року.
15.JPG

Меджибіж означає «між Богами», бо знаходиться на місці злиття Бужка і Південного Бугу.
16.JPG

Бужок, правда, із замку не видно.
17.JPG

Всередині Лицарської вежі.
18.JPG

Вдалині видно церкву Московського патріархату.
19.JPG

…і неосяжні подільські поля.
20.JPG

З іншого боку можна побачити руїни Тринітарського костелу. Тринітарії – «жебрацький» чернечий орден, займались, зокрема, викупом полонених з мусульманського полону.
21.JPG

Костел діяв з 1632 по 1929 рік. У містечку немає католицької громади, яка могла б зайнятись його відродженням, тому його поступово розтягують на будматеріали. Меджибіж – депресивне місце, навіть не райцентр, знаходиться в стороні від великої дороги, і всі місцеві пам’ятки мають відповідний стан.

Серед планів збереження костелу, які все одно тільки плани, є пропозиція законсервувати його у нинішньому вигляді як пам’ятник людській недбалості.
22.JPG

А ще в Меджибожі є єврейський квартал. Спочатку назви на табличках дублюються двома мовами, а ближче до його центру лишаються тільки на івриті.
23.JPG

Старе єврейське кладовище. В одному зі своїх припадків радянська влада спочатку знесла мацейви, а в іншому повернула назад – правда, не те щоб не на свої місця, а взагалі натикала навмання.
24.JPG

25.JPG

Тут похований Баал Шем Тов – засновник хасидського руху. Раббі Нахман, до могили якого щороку з’їжджається туєва хуча хасидів в Умань, – його онук. Нахман розвинув і популяризував ідеї свого діда. Сам був родом із того ж Меджибожа, жив у Брацлаві, а в Умані заповів себе поховати в пам’ять невинно убитих, з їхньої точки зору, жертв Коліївщини.

Велика частина хасидів Меджибожа мігрувала до Ізраїлю, але могилу Баал Шем Това вони теж часто відвідують.
26.JPG

Наступний на черзі Старокостянтинів (хоча все ще Хмельницька область, історично це вже південна Волинь, а не Поділля), який запам’ятався зокрема неадекватно наркоманськими інсталяціями на набережній (їх не вдалось сфотографувати) і оригінальною самоназвою з боку місцевих – СтарКонь.

Оборонна вежа 16-17 ст. Нинішній стан також не ахти. Знаходиться на території православного Свято-Хрестоводвиженського монастиря. З боку церковників ігнорується (на противагу поруч будується нова церква, яку видно на задньому плані). Хоча є й проекти приліпити на вершину вежі класичну «цибульку», якої ніколи там не було – хтозна, яке із двох зол гірше.
27.JPG

28.JPG

Зараз тут мешкають хіба що птахи і змії.
29.JPG

Вежа також виконувала роль релігійної споруди. Радянські безбожники влаштували тут тир, на згадку од якого залишились сліди куль на стінах.
30.JPG

Замок Острозьких – резиденція кінця 16 ст. на березі річки Случ.
31.JPG

Особливою неприступністю не славився, був швидше додатковим укріпленням.
32.JPG

Тихий і умиротворений Случ.
33.JPG

Останнє на сьогодні й наймеш відоме місце – село Самчики.

Млин 1904 року.
34.JPG

35.JPG

В Самчиках (назва походить від «Замчики») знаходиться однойменний палацово-парковий ансамбль. Побудований на початку 17 ст., архітектор – Якуб Кобицький. Перебував у володінні різних польських магнатів. Нині знаходиться в чудовому стані, правда, підтримують його буквально пару ентузіастів.

Китайський павільйон.
36.JPG

Гігантська писанка. Не Коломия, але теж непогано.
37.JPG

Панський дім. Один з левів, веселий, був повернутий так, наче зустрічає гостей і радий їм, другий сумний, дивився на людей, що покидали палац. А як на мене, вони обидва просто упороті.
38.JPG

Інтер’єри.
39.JPG

40.JPG

41.JPG

Задній двір.
42.JPG

43.JPG

Охочих за додаткову плату можуть покатати на кареті. На цьому все і до нових зустрічей:)
44.JPG

Date: 2017-01-27 07:43 am (UTC)
From: [identity profile] swordfish-77.livejournal.com
Давно там был.

Profile

ua_travels: (Default)
Україна. Збірка мандрівок.

September 2017

S M T W T F S
     12
3456789
1011121314 1516
17181920212223
24252627282930

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jun. 14th, 2025 05:35 pm
Powered by Dreamwidth Studios