Вінницький стріт-арт, ч. 5
Jun. 1st, 2017 05:50 pm![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png)
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png)
Оригинал взят у
v1snyk в Вінницький стріт-арт, ч. 5
![[livejournal.com profile]](https://www.dreamwidth.org/img/external/lj-userinfo.gif)
Як ви думаєте, що може бути кращим від намальованого котика? Правильно, намальований 3D Чеширський котик.

Його я надибав у районі трамвайної зупинки «вулиця Зодчих». Там же, у одному з дворів є яскрава трансформаторна будка.

У 2016 році у Вінниці продовжилась добра традиція централізовано вибирати і малювати у місті мурали. Іще одна трансформаторна будка, композиція називається «Річка Буг».

«Космос» (на рік раніше на іншій стороні цього будинку з’явилась картина з дівчинкою, тепер додали їй хлопчика).

«Старий Амстердам», який сподобався не всім, тому що за основу взято історичний будинок на головній вулиці міста – Соборній. Принаймні, це у будь-якому випадку краще, ніж той жахливий стан, у якому він був раніше.

«Янгол» також викликав суперечки, бо його нанесли на ще одну історичну будівлю – готель «Франсуа». Та і на ескізі виглядав він якось симпатичніше.


«Соняхи» - найяскравіша із нових картин.

Продовжуємо прогулюватись центром. Оформлення дитячого атракціону у парку ім. Горького.



А це, вочевидь, кімната жахів.

Добре пізнавані для вінничан обриси.

Вікна сусіднього кафе прикрашені популярними міськими пейзажами.


Гігантська вишиванка на набережній.


Картина біля входу у Центр підліткових клубів на вул. Янгеля.

Ідучи якось повз трамвайне депо, помітив на їх подвір’ї яскраву картину. І так мені захотілось і її в свою колекцію, що я вчинив досить нетипово для себе – попросив на КПП дозволу її сфотографувати. І, неочікувано, після коротких перемовин з людьми «згори», вахтер дала такий дозвіл.
Усе-таки Вінниця – чудове місто. Бо загалом шанс бути посланим нах## після такого прохання на середньостатистичному українському КПП наближається до 100%. Картина виявилась насправді не мальованою на стіні, а просто прикріпленим банером, але цінність її від цього для мене не зменшилась.

Зліва направо розташовані види вагонів, що курсували містом у різні часи: від ретро-трамваю 104-річної давнини, до подарованих із Цюриха «Міражів» та VinWay, що збираються у наші дні у самій Вінниці.
Бібліотека на Старому місті.

Кіт як запорука популярності та успіху.

Іще одна цікава бібліотека була знайдена на Тяжилові – одному з найвіддаленіших районів Вінниці.



Брутальна тяжилівська вантажівка на виїзді у напрямку Турбова.

Дама на гаражі на задвірках вулиці Пирогова.

Ще один гараж, більш авангардний:)

І під стать йому – наркоманський шлагбаум.

Але чи не найбільшу роботу минулого року виконали художники на паркані школи-гімназії №23.

На бетонних секціях вони нанесли вишивані візерунки, характерні для різних регіонів України (у візерунках не розбираюсь, вірю їм на слово).









Закінчу цю замітку тим же, з чого і починав, – котиком. У знак циклічності буття взагалі і котячої досконалості зокрема:)

Його я надибав у районі трамвайної зупинки «вулиця Зодчих». Там же, у одному з дворів є яскрава трансформаторна будка.
У 2016 році у Вінниці продовжилась добра традиція централізовано вибирати і малювати у місті мурали. Іще одна трансформаторна будка, композиція називається «Річка Буг».
«Космос» (на рік раніше на іншій стороні цього будинку з’явилась картина з дівчинкою, тепер додали їй хлопчика).
«Старий Амстердам», який сподобався не всім, тому що за основу взято історичний будинок на головній вулиці міста – Соборній. Принаймні, це у будь-якому випадку краще, ніж той жахливий стан, у якому він був раніше.
«Янгол» також викликав суперечки, бо його нанесли на ще одну історичну будівлю – готель «Франсуа». Та і на ескізі виглядав він якось симпатичніше.
«Соняхи» - найяскравіша із нових картин.
Продовжуємо прогулюватись центром. Оформлення дитячого атракціону у парку ім. Горького.
А це, вочевидь, кімната жахів.
Добре пізнавані для вінничан обриси.
Вікна сусіднього кафе прикрашені популярними міськими пейзажами.
Гігантська вишиванка на набережній.
Картина біля входу у Центр підліткових клубів на вул. Янгеля.
Ідучи якось повз трамвайне депо, помітив на їх подвір’ї яскраву картину. І так мені захотілось і її в свою колекцію, що я вчинив досить нетипово для себе – попросив на КПП дозволу її сфотографувати. І, неочікувано, після коротких перемовин з людьми «згори», вахтер дала такий дозвіл.
Усе-таки Вінниця – чудове місто. Бо загалом шанс бути посланим нах## після такого прохання на середньостатистичному українському КПП наближається до 100%. Картина виявилась насправді не мальованою на стіні, а просто прикріпленим банером, але цінність її від цього для мене не зменшилась.
Зліва направо розташовані види вагонів, що курсували містом у різні часи: від ретро-трамваю 104-річної давнини, до подарованих із Цюриха «Міражів» та VinWay, що збираються у наші дні у самій Вінниці.
Бібліотека на Старому місті.
Кіт як запорука популярності та успіху.
Іще одна цікава бібліотека була знайдена на Тяжилові – одному з найвіддаленіших районів Вінниці.
Брутальна тяжилівська вантажівка на виїзді у напрямку Турбова.
Дама на гаражі на задвірках вулиці Пирогова.
Ще один гараж, більш авангардний:)
І під стать йому – наркоманський шлагбаум.
Але чи не найбільшу роботу минулого року виконали художники на паркані школи-гімназії №23.
На бетонних секціях вони нанесли вишивані візерунки, характерні для різних регіонів України (у візерунках не розбираюсь, вірю їм на слово).
Закінчу цю замітку тим же, з чого і починав, – котиком. У знак циклічності буття взагалі і котячої досконалості зокрема:)
no subject
Date: 2017-06-01 04:59 pm (UTC)no subject
Date: 2017-06-01 08:00 pm (UTC)