ua_travels | (no subject)

Минулого тижня їздив на Світязь. Вразила абсолютна відсутність сервісу і нормальне ставлення туристів до такого стану речей.

Доїхати до с. Світязь (і однойменного озера) можна з Луцька, Рівного чи Львова (зі Львова місця треба замовляти, тел. +380667321104) на маршрутках, які ходять настільки часто, що використовуються тут як публічний транспорт. З Луцька бус їде біля 3 годин. Кінцева зупинка більшості маршрутів – пансіонат “Шацькі озера”, де ми зупинялись.

Цей пансіонат – найбільший туристичний комплекс в районі озер, побудований він ще в радянські часи, і таким чином, якщо ви у ньому поселитесь – зробите захоплюючу подорож у часі. Номер без телевізора і холодильника коштує 110 грв. Ми жили у номері з предметами, які в пансіонаті значились як “холодильник” та “телевізор”, вони були ще з тієї епохи і функціонували відповідно (наприклад, по телевізору показував один канал). Такий номер коштує 160 грв. З того досвіду подорожей по Україні, який я маю, більше 50 грв. я б за нього не дав.

В номерах жахливий санвузол: труби, вмивальник, унітаз і душ вкриті іржою, а вночі ми відчули, як такий туалет може “пахнути” на весь номер. Згідно вивішених оголошень, гаряча вода буває 3 рази на день; проте нас попередили, що її включають двічі на день і в трохи інші години. Насправді “гарячою” тут називають воду із температурою “літнього душу”, яку включають хвилин на 40 ранком і ввечері, при чому в ванній у цей час може не бути світла. Харчування на день коштує 45 грв. на особу. Подають стандартні страви радянської кухні, добре обсмажені у салі і смальці. Якщо у вас немає проблем із печінкою, після відпочинку у цьому пансіонаті вони легко з’являться. Втім, багато туристів задоволені насамперед тим, як там годують. Ну, в кожного свої смаки.

Після ночі, проведеної у пансіонаті (ввечері з літньої сцени лунала мила радянському вухові російська музика 90х; тонкі стіни дозволяли нам добре чути, як хроплять сусіди в іншому номері; вонь з туалету примусила відкрити вікна і дихати свіжим нічним повітрям) я був готовий порвати всіх, починаючи з директора пансіонату і закінчуючи ресепшеністкою.

Мої жалоби на ресепшені сприйнялись адекватно: мені сказали, що ми далеко не перші, хто нарікає на сервіс, а після того нам запропонували інші номера (які нічим від попередніх не відрізнялись). Врешті, хтось подзвонив комусь із знайомих, і нам знайшли номера в приватному секторі в селі.

Отож, наступних кілька днів ми знімали двохповерховий будиночок із туалетом/душем/кухнею за 200 грв на чотирьох. В будиночку повно сучасної побутової техніки: пральна машинка, холодильник, електроплита, дві ультрахвильовки, соковижималка, тостер і купа посуду. Гаряча вода – постійно. Відстань до пляжу – 350 м. До озера – 30м. (тел. власника: +380677063885, Петро, у нього є бус, так шо може за вами заїхати хоч до Луцька, хоч до Львова, як домовитесь).

Із розваг: поплавати, піти в ліс позбирати грибів/ягід, покататись на катамарані, піти на рибалку.

Кажуть, добре приїхати осінню. Якщо попасти на хорошу погоду, то і відпочинок вийде приємний. Раджу не брати путівки від турфірм, а їхати самим і шукати те, що підходить за ціною і сервісом: як мінімум пів-села здає кімнати, місця у вагончиках чи будиночки. Ціни на проживання – від 25 грв. з особи.