![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
andy-travelua.livejournal.com posting in ![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png){kind=small}
ua_travelsЗеленів – село Кіцманського району Чернівецької області, що лежить на лівому березі Прута на шляху з Чернівців до Вижниці.
В селі на пагорбі розташована дерев’яна триверха Михайлівська церква гуцульського типу. Церква побудована у 1901 році майстром Петром Копелчуком за проектом архітектора Фадея Косаковського.
Церква безбожно вкрита бляхою:
Дерев’яним є лише нижній ярус храму:
З пагорбу, де розташована церква, відкривається мальовнича панорама долини повноводного Прута. Це – дорога з Вашківців на Чернівці. Внизу – село Глиниця:
В Зеленові обов’язково потрібно оглянути Музей рідної природи Карпат, розташований за мостом при дорозі праворуч. Музей, створений як філія винницького національного парку, підтримується місцевою мешканкою Людмилою Вакарюк. Це справжнє розмаїття буковинського тваринного світу. Тут можна оглянути понад тисячу експонатів, серед яких – тварини, птахи, плазуни, подивитися на орла, кабана, борсуків, лисиць, які представлені у повний розмір. Під час екскурсії відвідувачі дізнаються про географічне положення Буковини, корисні копалини та надзвичайно цікаві історії та факти про життя птахів і тварин.
В музеї є кістки справжнього мамонта, які знайшли у Зеленеві, величезні опудала орлів, котрі тримають у кігтях зайця, двох кабанів, косуль та декількох борсуків.
В одній з кімнат представлено експозицію чотирьох пір року і тварин, яким кожної пори року доводиться докладати максимум зусиль, аби вижити. Окрім тварин та птахів, також можна побачити гриби, які ростуть у буковинських лісах.
Музей рідної природи працює щодня. Щоб домовитися про екскурсію, телефонуйте за номером 8 (236) 4-11-35 (вранці та ввечері). Якщо ж пані Людмила відсутня у музеї, її можна покликати за допомогою місцевих мешканців.
Відразу за Зеленовим трохи в бік від дороги на Вашківці знаходиться село Брусниця. Сюди з сусідньої Чорториї ходів до школи Іван Миколайчук. Сьогодні школа носить ім’я видатного діяча української кіноіндустрії.
Брусниця вабить до себе передусім природою та лікувальною водою «Брусницька». Близькість Буковинських Карпат, чисте повітря, джерела мінеральних вод приваблює не лише туристів, а й бажаючих полікуватися чи оздоровитися. Щоб потрапити до центру села треба с основної дороги звернути ліворуч. Тут, на головній вулиці села розташовано щось на зразок бювету, де розливають і відразу продають мінеральну воду «Брусницьку». В Брусниці розташована бальнеологічна лікарня, створена на базі унікального родовища мінеральних вод трьох типів.
Поруч з лікарнею у ХІХ столітті був заснований парк, який у теперішній час є пам’яткою садово-паркового мистецтва «Парк Брусницький».
В парку знаходяться дерева різного віку і складу, які зростають окремими екземплярами, невеличкими групами та у вигляді алей. Рельєф парку рівнинний, на території парку є невеличкий ставок.
Серед екзотичних дерев – сосна Веймутова, ялина звичайна, туя західна, липа дрібнолистна, каштан кінський та інші. Парк має санітарно-гігієнічне, оздоровче, естетичне значення, як бальнеологічний фактор Брусницької водолікарні.
У східній частині села знаходиться місцева архітектурна пам’ятка – дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці 1887 року. Проте навряд чи вона приверне увагу туристів: стіни храму повністю вкриті сайдингом.
Церква не зовсім звичайна для буковинських дерев’яних храмів: вона однокупольна, хрещата в плані. Більше-менш автентично виглядає лише двоярусна дерев’яна дзвіниця.
Красива панорама відкривається на село і церкву з пагорбу, через який проходить дорога на Нижні Станівці.
З Брусниці варто проїхати на південь до села Нижні Станівці, яке вперше згадується у письмових джерелах 1596 року. Очевидно, що назва «Станівці» походить від слова «стан».
Існує дві легенди щодо походження його назви. Відповідно до першої з них на місці, де сьогодні знаходиться село, були стани для відпочинку волів і коней на торговому шляху з півночі на південь. За другою легендою під час своїх набігів на Буковину тут зупинялися станом турки й татари.
За австрійських часів Станівці мали поважний статус центру судового округу. Тут була розташована резиденція повітового суду.
В Нижніх Станівцях варто оглянути цінну пам’ятку державного значення – дерев’яну Миколаївську церкву. Церква побудована у 1794 році та перебудована протягом 1808 – 1810 років.
Як і у Валяві, церква у Нижніх Станівцях є перехідною ланкою від храмів «хатнього» типу до храмів гуцульської школи. Проте, на відміну від Успенської церкви в Валяві, Миколаївський храм все ж більше наближений до споруд «хатнього» типу і володіє традиційними для цього типу рисами: високим скатним дахом з великим виносом, що скриває низькі верхи бокових зрубів, входом з південної сторони.
Лише невеликий восьмерик з шатровим завершенням над навою характеризує пам’ятку, як перехідну ланку від безкупольних до більш складних купольних храмів. Дах церкви - під бляхою, стіни обшиті тесом.
Традиційна для української культової архітектури дерев’яна квадратна в плані, двоярусна каркасна дзвіниця розташована південний схід від церкви. Між верхнім та нижнім ярусом знаходиться залом, другий ярус має чотирьохскатний дах.
В селі на пагорбі розташована дерев’яна триверха Михайлівська церква гуцульського типу. Церква побудована у 1901 році майстром Петром Копелчуком за проектом архітектора Фадея Косаковського.
Церква безбожно вкрита бляхою:
Дерев’яним є лише нижній ярус храму:
З пагорбу, де розташована церква, відкривається мальовнича панорама долини повноводного Прута. Це – дорога з Вашківців на Чернівці. Внизу – село Глиниця:
В Зеленові обов’язково потрібно оглянути Музей рідної природи Карпат, розташований за мостом при дорозі праворуч. Музей, створений як філія винницького національного парку, підтримується місцевою мешканкою Людмилою Вакарюк. Це справжнє розмаїття буковинського тваринного світу. Тут можна оглянути понад тисячу експонатів, серед яких – тварини, птахи, плазуни, подивитися на орла, кабана, борсуків, лисиць, які представлені у повний розмір. Під час екскурсії відвідувачі дізнаються про географічне положення Буковини, корисні копалини та надзвичайно цікаві історії та факти про життя птахів і тварин.
В музеї є кістки справжнього мамонта, які знайшли у Зеленеві, величезні опудала орлів, котрі тримають у кігтях зайця, двох кабанів, косуль та декількох борсуків.
В одній з кімнат представлено експозицію чотирьох пір року і тварин, яким кожної пори року доводиться докладати максимум зусиль, аби вижити. Окрім тварин та птахів, також можна побачити гриби, які ростуть у буковинських лісах.
Музей рідної природи працює щодня. Щоб домовитися про екскурсію, телефонуйте за номером 8 (236) 4-11-35 (вранці та ввечері). Якщо ж пані Людмила відсутня у музеї, її можна покликати за допомогою місцевих мешканців.
Відразу за Зеленовим трохи в бік від дороги на Вашківці знаходиться село Брусниця. Сюди з сусідньої Чорториї ходів до школи Іван Миколайчук. Сьогодні школа носить ім’я видатного діяча української кіноіндустрії.
Брусниця вабить до себе передусім природою та лікувальною водою «Брусницька». Близькість Буковинських Карпат, чисте повітря, джерела мінеральних вод приваблює не лише туристів, а й бажаючих полікуватися чи оздоровитися. Щоб потрапити до центру села треба с основної дороги звернути ліворуч. Тут, на головній вулиці села розташовано щось на зразок бювету, де розливають і відразу продають мінеральну воду «Брусницьку». В Брусниці розташована бальнеологічна лікарня, створена на базі унікального родовища мінеральних вод трьох типів.
Поруч з лікарнею у ХІХ столітті був заснований парк, який у теперішній час є пам’яткою садово-паркового мистецтва «Парк Брусницький».
В парку знаходяться дерева різного віку і складу, які зростають окремими екземплярами, невеличкими групами та у вигляді алей. Рельєф парку рівнинний, на території парку є невеличкий ставок.
Серед екзотичних дерев – сосна Веймутова, ялина звичайна, туя західна, липа дрібнолистна, каштан кінський та інші. Парк має санітарно-гігієнічне, оздоровче, естетичне значення, як бальнеологічний фактор Брусницької водолікарні.
У східній частині села знаходиться місцева архітектурна пам’ятка – дерев’яна церква Успіння Пресвятої Богородиці 1887 року. Проте навряд чи вона приверне увагу туристів: стіни храму повністю вкриті сайдингом.
Церква не зовсім звичайна для буковинських дерев’яних храмів: вона однокупольна, хрещата в плані. Більше-менш автентично виглядає лише двоярусна дерев’яна дзвіниця.
Красива панорама відкривається на село і церкву з пагорбу, через який проходить дорога на Нижні Станівці.
З Брусниці варто проїхати на південь до села Нижні Станівці, яке вперше згадується у письмових джерелах 1596 року. Очевидно, що назва «Станівці» походить від слова «стан».
Існує дві легенди щодо походження його назви. Відповідно до першої з них на місці, де сьогодні знаходиться село, були стани для відпочинку волів і коней на торговому шляху з півночі на південь. За другою легендою під час своїх набігів на Буковину тут зупинялися станом турки й татари.
За австрійських часів Станівці мали поважний статус центру судового округу. Тут була розташована резиденція повітового суду.
В Нижніх Станівцях варто оглянути цінну пам’ятку державного значення – дерев’яну Миколаївську церкву. Церква побудована у 1794 році та перебудована протягом 1808 – 1810 років.
Як і у Валяві, церква у Нижніх Станівцях є перехідною ланкою від храмів «хатнього» типу до храмів гуцульської школи. Проте, на відміну від Успенської церкви в Валяві, Миколаївський храм все ж більше наближений до споруд «хатнього» типу і володіє традиційними для цього типу рисами: високим скатним дахом з великим виносом, що скриває низькі верхи бокових зрубів, входом з південної сторони.
Лише невеликий восьмерик з шатровим завершенням над навою характеризує пам’ятку, як перехідну ланку від безкупольних до більш складних купольних храмів. Дах церкви - під бляхою, стіни обшиті тесом.
Традиційна для української культової архітектури дерев’яна квадратна в плані, двоярусна каркасна дзвіниця розташована південний схід від церкви. Між верхнім та нижнім ярусом знаходиться залом, другий ярус має чотирьохскатний дах.
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
no subject
Date: 2009-08-05 03:24 pm (UTC)no subject
Date: 2009-08-06 05:11 am (UTC)no subject
Date: 2009-08-05 04:20 pm (UTC)no subject
Date: 2009-08-05 08:11 pm (UTC)no subject
Date: 2009-08-05 08:34 pm (UTC)кстаті, http://www.pamjatky.org.ua/DetailedNews.aspx?NewsID=8755
no subject
Date: 2009-08-06 05:32 am (UTC)no subject
Date: 2009-08-06 05:13 am (UTC)no subject
Date: 2009-08-05 07:10 pm (UTC)no subject
Date: 2009-08-06 05:30 am (UTC)no subject
Date: 2016-05-09 11:11 am (UTC)no subject
Date: 2016-05-24 04:49 am (UTC)