![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png)
![[community profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/community.png)
Бережани вперше згадують в 1375-му році. Тоді угорський намісник Владислав Опольський (той самий, який іменував себе “Божою милостю пан і дідич Руської землі”, чим викликав обурення місцевої знаті, про що я згодував в розповіді про Олеське) дарує містечко якомусь боярину.
Звісно, що Бережани старіші. Напевне, колись неспішною Золотою Липою пропливали плоти з поселенцями. Декому ці береги сподобались. І людей, які тут оселилися стали звати бережанами.
Частина перша, у якій ми познайомимось з родом Сенявських і з якогось дива згадаємо Віктора Януковича.
Частина остання, у якій ми зосередимось на архітектурі.
Бережани на МЕТА-картах. Проїзд на автомобілі від Києва – 488 км (біля 7 годин дороги), від Львова – 108 км, Тернополя – 57 км. Неподалік варто подивитись купу принад Збаража, а також на палац в Раю, забуті усіма Підгайці і нещасні Поморяни.