Україна. Збірка мандрівок.

Саме з Охтирки почалося моє знайомство із загадковою Сумщиною. Сюди я добирався маршруткою з Тростянця (залізнична станція Смородино), куди рано з ранку приїхав з Києва поїздом "Київ-Лисичанськ". Охтирка варта відвідання, передусім, завдяки ансамблю Покровського собору, зведеного в стилі пізнього козацького бароко. Крім нього, в цьому слобожанському місті є й багато інших пам'яток. Але більшості українців Охтирка відома тим, що саме з неї почався "лєнінопад": 15 лютого 2013 прихильники ВО «Свобода» на чолі з нардепом Ігорем Мірошниченком знесли в Охтирці пам'ятник "вождю".


( Читати і дивитися далі )

На ці вихідні вперше в життя побував на Сумщині. Відкрив багато нового: єдина справжня ратуша на Східній Україні, невідоме нікому містечко Миропілля на укр.-рос. кордоні з безліччю архітектурних шедеврів, козацькі церкви і панські садиби. Суми - надзвичайно вразили, один з найцікавиших обласних центрів, які доводилося бачити. Лебедин і Тростянець - можуть сміливо конкурувати із старовинними західноукраїнськими містечками.

Маршрут був такий: Охтирка - Тростянець - Суми - Баси - Лебедин - Запсілля - Миропілля.
Почалось з того, що всю ніч слухав в поїзді монолог сусіда-шазофреника, шкарпетки якого смерділи на весь вагон. А весь день їздив по слобожанським селам і містечках Сумщини стоячі в бусіках, які набиваются, як оселедці в склянці. На кожній зупинці водію доводилося по 10 хвилин утрамбовувати пасажирів, щоб зачинити двері. І це все - при +31. Уявіть собі температуру в бусіку!

( Читати і дивитися далі )